Відкриття сонячного годинника

Сонячний годинник – сонячне життя

(у Першій українській гімназії ім. М. Аркаса з’явився свій годинник

місцевого часу)

      Тільки двічі на рік Сонце сходить точно на сході і заходить точно на заході. Обидві півкулі – північна і південна, нагріваються відносно однаково. 21 березня об 01.31 за Київським часом наша планета пройшла через момент сонячного рівнодення. У житті Землі це знаменна дата. За астрономічним календарем саме цього дня починається весна. Почалося відродження природи. Сонце перебуває в зеніті над екватором. Майже по всій планеті день і ніч урівноважуються і щодоби світлова частина збільшується на 1-2 хвилини. З давніх часів існують різні прикмети. Якщо в цей день ясна погода – буде тепле літо. Отож, надіємося на правду.

     У багатьох народів у різні часи весняне рівнодення було початком Нового року. У слов’ян весняне рівнодення вважалося не лише протистоянням дня і ночі, а також протистоянням добра і зла, початком нового життя.

     У давні часи, коли не було календарів, весну визначали за Сонцем. Наші предки відчували тісний духовний зв’язок із природою та всесвітом, тому Сонце фактично було їхнім богом. Так з’явився сонячний годинник. Со́нячний годи́нник — пристрій для вимірювання часу за зміною довжини тіні від гномону та її руху по циферблату. Він оснований на тому, що сонце відкидає тінь від предметів, і його шлях по небу однаковий в однакові дні різних років. Визначення часу за тінню від кам'яних стовпів - ґномонів започаткували халдеї - один із народів, який населяв Вавилонію. З Вавилонії ґномони поширились на Стародавній Єгипет, Індію та Китай, а у VI ст. до н. е. до їх перейняла Стародавня Греція. В Україні у багатьох містах є сонячні годинники — як стародавні (зазвичай на будівлях на заході країни), так і сучасні декоративні.

     Тепер уже другий сонячний годинник (перший знаходиться у дитячому містечку «Казка») з’явився у нашому місті на присадибній ділянці Першої української гімназії імені М. Аркаса.    Складна і точна робота передувала його встановленню, що показує (місцевий) сонячний час. Важливо було правильно зорієнтувати його на північ і правильно визначити широту місцевості (46⁰57’57’’ північної широти). Всі налаштування грамотно виконав батько учня 7-А класу, заступник голови ради гімназії Панфілов Олег В’ячеславович. У цьому навчальному році наша гімназія святкує 25-річчя від народження. І тому у фундамент годинника була закладена капсула часу. П’ятикласники і одинадцятикласники, а до них приєдналися і вчителі написали листи-посилання з побажаннями прийдешнім поколінням, що навчатимуться через 25 років, тобто у 2044 році. Надіємось на щасливе майбутнє сьогоднішнього покоління і майбутніх. Хай сонячний годинник допоможе нам жити сонячно і щасливо.

Джураєва Оксана Віталіївна,

учитель географії і екології Першої української гімназії ім. М. Аркаса,

Нікітіна Анна,

учениця 11- А класу Першої української гімназії ім. М. Аркаса